…мчить на потязі день
до зупинки,
у ніч –
хилить небо, мов тіні
хмарки до землі,
а думки, наче мрії
злітають без слів
до зірок, в височінь -
з ними полум’ям
дихаю й я…
знову снів заметіль
кружить душу мою…
по дорозі надій
осінь келихом сліз
випиває життя,
забирає у мене тебе,
залишає для віршів
незмінне передчуття,
і душі
найсвітліші
зізнання-слова…
однак серце
не в тій радості мрій
спочиває…
усе не просто...
© Copyright: Виктор Сурженко, 2014
Свидетельство о публикации №114123106675
Свидетельство о публикации №114123106675
Рецензии