Михайль Семенко. Осiнь
http://www.stihi.ru/2014/12/31/3305
ОСІНЬ
Сонце. Осінній вітер. Порох.
Листя котиться по тротуарі.
І розцвітає усмішка хора
Назустріч ліловій хмарі.
Верещить геніально байдужий рух.
Погасають вигуки бездарні.
Весело привітав капелюх
Знайомого що вийшов з кав'ярні.
Осіння тоскність.
Осінній за́хват.
Все вмирає.
Все щулиться довкола.
Самотить в кімнаті шафа.
Не можу сісти до столу.
Я дивлюсь підбадьорюючим поглядом.
Хутко дійсність охопить сон.
Вони згинуть, згинуть вони — без догляду,
Панни в білому —
це тому журні вони, що проходить сезон.
21. ІХ. 1918. Київ
з книги «BLOC-NOTES»
Читати далі М. Семенко — Місто
http://www.stihi.ru/2014/12/31/3759
Свидетельство о публикации №114123103358