Все, як колись, – ти дивишся в минуле,
Жалкуєш знов за тим, що відійшло…
Бажання, мрії щемом промайнули –
Так крутиться років веретено…
Так крутяться старі-старі картинки,
Де фарби – зашкарублі почуття…
Шукають люди Долі-половинки,
Марнуючи і кров, і час, й Життя…
Дивитись, пам’ятати, милуватись…
А чом би й ні? Все, що було – Краса…
Так, наче трунком спрагло причащатись,
Де ти – Земля, а трунок – то Вода…
Все, як колись, – ти дивишся в минуле,
Шукаєш Радість там, де ти цвіла…
А та, що є сьогодні, вже заснула,
У сон солодкий спогадом пішла…
30.12.2014
Все, як колись, ти дивишся в минуле
© Copyright: Катерина Жебровська, 2014
Свидетельство о публикации №114123102660
Свидетельство о публикации №114123102660
Рецензии