Огонь любви душой в стихах - РУБАи - Нина Плаксина

Нина Плаксина - «Огонь любви душой в стихах разлит» http://www.stihi.ru/avtor/plaksinanina

***

------------------- Перевод с русcкого на украинский язык: Николай Сысойлов

***

======================================== Нина Плаксина «Огонь любви душой в стихах разлит»
======================================== Рубаи

======================================== ***
======================================== Земная радость – жизнь  во  имя  Бога,
======================================== Лишь  в доброте  к нему  светла  дорога.
======================================== Огонь любви  душой  в стихах разлит,
======================================== Любви, которой не бывает много.
======================================== ***
======================================== Живут  стихи,  и  строки   не  забыты,
======================================== В  них  нежность, и посыл  к  сердцам  сокрыты.
======================================== Не увядают,  как  сама  любовь,  цветы,
======================================== Когда  скупой,  мужской  слезой  омыты.
======================================== ***
======================================== Цветы  тепло  и  нежность  сохранят,
======================================== И  грустный  вздох,  и  ваш  прощальный  взгляд,
======================================== Соединив  мечты  и  мысли  в  бесконечность,
======================================== Где  наши  тайны  звёздами  горят.
======================================== ***
======================================== Когда  душа  отчаяньем  объята,
======================================== Судьбой  распластана,  крестом  распята,
======================================== Хранитель  Ангел,  не  покинь,  возьми  с  собой,
======================================== Ведь на  любовь  надежда  не  отнята.
======================================== ***
======================================== Прильнула  тьма,  чтоб  тайны  ночи  слушать
======================================== и  в  отблесках  уюта  не  нарушить...
======================================== Огонь!  Зачем  твои  костры  в  ЕГО  глазах?
======================================== Зачем  мою  испепеляешь  душу?

======================================== http://www.stihi.ru/2014/09/16/9956


-----------------------------------------------------
Вогонь кохання у віршах розлитий
-----------------------------------------------------
(перевод на украинский язык: Николай Сысойлов)

***
рубаї

***

Небесна радість – чути серцем Бога,
Крізь доброту до нього йде  дорога.
Вогонь любові у віршах моїх – 
Вогонь, який горить лише для Нього.

***

Живуть вірші, мовчанням не забиті,
У них і ніжність, і страждання  скриті.
Не в'януть, – мов сама' любов, – цвітуть,
Бо чоловічою сльозою вмиті.

***

Тепло і ніжність квіти збережуть,
І сум зітхання, і безглузду лють,
З’єднавши мрії й ду'мки в нескінченність,
Де наші тайни Богу сльози ллють.

***

Коли душа розплющена й зажата, 
в журбі  розпластана, з Хрестом розп'ята, -
Хранитель  Ангел,  не покинь, візьми з собою,
Адже надія на Спасіння не віднята.

***

Прилине тьма – і тайни ночі мушу
Я знову слухати, – та клятви не порушу…
Вогонь! Навіщо ти гориш в ЙОГО очах?
Навіщо словом спопеляєш душу?

***
Николай Сысойлов,
31.12.14

С УДАРЕНИЯМИ
-----------------------------------------------------
Вого'нь коха'ння у вірша'х розли'тий
-----------------------------------------------------
(перевод на украинский язык: Николай Сысойлов)

***
рубаї'

***

Небе'сна ра'дість – чу'ти се'рцем Бо'га,
Крізь доброту' до ньо'го йде  доро'га.
Вого'нь любо'ві у вірша'х мої'х – 
Вого'нь, яки'й гори'ть лише' для Ньо'го.

***

Живу'ть вірші', мовча'нням не заби'ті,
У них і ні'жність, і стражда'ння  скри'ті.
Не в'я'нуть, – мов сама' любов, – цвіту'ть,
Бо чолові'чою сльозо'ю вми'ті.

***

Тепло' і ні'жність кві'ти збережу'ть,
І сум зітха'ння, і безглу'зду лють,
З’єдна'вши мрі'ї й ду'мки в нескінче’нність,
Де на'ші та'йни Бо'гу сльо'зи ллють.

***

Коли душа' розплю'щена й зажа'та, 
в журбі'  розпла'стана, з Хресто'м розп'ята, -
Храни'тель  А'нгел,  не поки'нь, візьми' з собо'ю,
А'дже наді'я на Спасі'ння не відня'та.

***

Прили'не тьма – і та'йни но'чі му'шу
Я зно'ву слу'хати, – та кля'тви не пору'шу…
Вого'нь! Наві'що ти гори'ш в ЙОГО' оча'х?
Наві'що сло'вом спопеля'єш ду'шу?

***
Николай Сысойлов,
31.12.14

коллаж мой – на основе фото с нэта