Вінницька ніч
Вечір ніч заколихав над Бугом,
Мліють води, плескоту круги.
Сутінки вагаються за плугом,
Розорали хвилю береги.
Вінниця, твоя краса дівоча
Враз розвіє спеку й холоди.
І тому не спиться серед ночі,
Коли потрапляю я сюди.
Тут вночі мости плекають зливи.
Над водою стану, як тоді…
Пара онде йде сором’язливо,
Наче ми з тобою молоді.
Тоне місто у бузках та кленах,
А Чумацький Шлях, схилившись ниць,
Тягнеться намистово – зеленим
Зоряним туманом до столиць…
30.12.2014р.
В нницька н ч
© Copyright: Сергей Кононенко, 2014
Свидетельство о публикации №114123010635
Свидетельство о публикации №114123010635
Рецензии