И, в проблеске растаяв, удалилась
прилип к стеклу незримой пустотой
рассвет (от света имя, между прочем)
сегодня плотно сросся с темнотой.
И горизонт, застывший меж домами,
не высветил дорожку для зари.
Земля до неба выросла холмами,
во тьму безмолвно тайны говорит.
Туман смягчил потёмки серой влагой,
просеял в непроглядность робкий луч:
братишка Солнце стал сегодня скрягой,
тепло и пламя прячет в бездне туч.
Но вдруг дождём его тепло пролилось,
задумчиво, бесшумно, не спеша…
И, в проблеске растаяв, удалилась
Мятежная и светлая душа…
Розтанувши у блисках, віддалилась http://www.stihi.ru/2015/01/01/1561
(перевод на украинский: Николай Сысойлов)
***
В полоні ночі – йти в мій дім не хоче,
Прилип до скла незримо з пустоти'
Світанок (бога Сонця світлі очі),
Не хоче посміхнутись з темноти.
І горизонт, застиглий між домами,
Не висвітив доріжки для зорі;
Земля до неба стелеться димами.. –
То не тумани, то думки' мої.
Думки'-тумани в’ються, мов примара,
Просіявши надії світлий луч.
Мій друже-Сонце, ти сьогодні скнара –
Тепло і полум’я приховуєш між туч.
Та раптом дощ – і все сльозами вмилось:
Від серця – до травинки та куща…
Розтанувши у блисках, віддалилась
Бунтарська і просвітлена душа ..
***
Николай Сысойлов,
01.01.2015
Свидетельство о публикации №114123001046
Мои Вам искренние Поздравления, Нинель!
http://www.stihi.ru/2015/01/01/1561
-----------------------------------------------------------
Розтанувши у блисках, віддалилась
----------------------------------------------------------------
(перевод на украинский: Николай Сысойлов)
***
В полоні ночі – йти в мій дім не хоче,
Прилип до скла незримо з пустоти'
Світанок (бога Сонця світлі очі),
Не хоче посміхнутись з темноти.
І горизонт, застиглий між домами,
Не висвітив доріжки для зорі;
Земля до неба стелеться димами.. –
То не тумани, то думки' мої.
Думки'-тумани в’ються, мов примара,
Просіявши надії світлий луч.
Мій друже-Сонце, ти сьогодні скнара –
Тепло і полум’я приховуєш між туч.
Та раптом дощ – і все сльозами вмилось:
Від серця – до травинки та куща…
Розтанувши у блисках, віддалилась
Бунтарська і просвітлена душа ..
***
Николай Сысойлов,
01.01.2015
-
С УДАРЕНИЯМИ
-----------------------------------------------------------
Розта'нувши у бли'сках, віддали'лась
----------------------------------------------------------------
(перевод на украинский: Николай Сысойлов)
***
В поло'ні но'чі – йти в мій дім не хо'че,
Прили'п до скла незри'мо з пустоти'
Світа'нок (бо'га Со'нця сві'тлі о'чі),
Не хо'че посміхну'тись з темноти'.
І горизо'нт, засти'глий між дома'ми,
Не ви'світив дорі'жки для зорі';
Земля' до не'ба сте'леться дима'ми.. –
То не тума'ни, то думки' мої'.
Думки'-тума'ни в’ю'ться, мов прима'ра,
Просі'явши наді'ї сві'тлий луч.
Мій дру'же-Со'нце, ти сього'дні скна'ра –
Тепло' і по'лум’я прихо'вуєш між туч.
Та ра'птом дощ – і все сльоза'ми вми'лось:
Від се'рця – до трави'нки та куща'…
Розта'нувши у бли'сках, віддали'лась
Бунта'рська і просві'тлена душа' ..
***
Николай Сысойлов,
01.01.2015
Николай Сысойлов 01.01.2015 15:52 Заявить о нарушении
Замечательны и вот эти строки:
Світа'нок (бо'га Со'нця сві'тлі о'чі),
Не хо'че посміхну'тись з темноти'.
Николай, Ваш перевод прекрасен. Есть строки, совпадающие лексическим оформление слово слово. Но есть уже Ваше ощущение и вИдение образа. Это мне особенно нравится: смысл остался, но появился новый нюанс:
Та ра'птом дощ – і все сльоза'ми вми'лось:
Від се'рця – до трави'нки та куща'…
Розта'нувши у бли'сках, віддали'лась
Бунта'рська і просві'тлена душа' ...
Солнце Вы назвали "Мій дру'же-Со'нце",- ХОРОШО.
У меня "братец". Так в нашей семье называли Солнце. Муж шутил "Братец твой пришёл", либо "позови Братца, что-то он заспался в тучах". Я выходила на балкон, упрашивала тучи расступиться, чтобы поздороваться с "Братцем". Представьте, - получадось. Солнце хоть ненадолго, но появлялось меж тучами. А всё вроде бы шутки...
Спасибо, Друг и Брат Поэт! СПАСИБО!
Нина Плаксина 01.01.2015 14:25 Заявить о нарушении