Моє село…
Дитинство, вир життя,
Кохання перше, радісне буття.
Школа, друзі, перший випускний.
Родинний дім, батьківське піклування,
Образи за турботу і поради.
Тернистий шлях життя.
Пришла пора спокутувати провину.
Простіть батьки мене за все.
Чи дійде в небуття так запізніле каяття?
Я знову йду знайомими стежками.
Хатки старенькі і пусті,
Немов пройшов страшенний смерч.
Поодиноке світло в вікнах де-не- де.
Занедбане все,запустіло.
Туга на серці.
Моє село,
Коріння роду тут моє,
Воно наснагу серцю додає.
Мое село
© Copyright: Вячеслав Зорин Свиридов, 2014
Свидетельство о публикации №114122908002
Свидетельство о публикации №114122908002
Рецензии
Украинский не знаю, попыталась прочитать - кое-что понятно.
Трогательно и с любовью написано. Приятно читать такие строки.
Успехов, мира и вдохновения, МОЙ БРАТ ЗЕМНОЙ.
Вера Козак 25.01.2015 04:27 • Заявить о нарушении
Трогательно и с любовью написано. Приятно читать такие строки.
Успехов, мира и вдохновения, МОЙ БРАТ ЗЕМНОЙ.
Вера Козак 25.01.2015 04:27 • Заявить о нарушении
Извините, не видел рецензию.Спасибо за понимание и отзыв.Хай Господь береже і направляє всіх нас на дорогу спасіння.
Вячеслав Зорин Свиридов 01.03.2015 22:25 Заявить о нарушении
Вячеслав Зорин Свиридов 01.03.2015 22:25 Заявить о нарушении