Може колись

1
Може колись про тебе згадаю,
Час все долає та швидко минає,
Я посміхнуся своїм почуттям,
Та кожен живе вже окремим життям.
Може колись про тебе почую,
Серце здригнеться та знову заб’ється.
Може крізь натовп побачу тебе,
Тільки вертатися нікуди вже.
     Приспів:
Я ще пам’ятаю, як палко бажала
Як тіло тремтіло від дотику твого
Тільки не можна кохати людину,
Котра не чує зовсім серця свого.
2
Між нами було, щось прозоре мов вітер
Коли ти торкнувся, мій мир похитнувся.
Якесь почуття, що назви не має,
І досі ця сила в обіймах тримає.
Вона запалила в нас пристрасть сліпу
В обійми штовхнула, мов в клітку метнула
А ми як ті діти зовсім злякались,
Та по кутах у собі заховались.
                Приспів:
Я ще пам’ятаю, як палко бажала
Як тіло тремтіло від дотику твого
Тільки не можна кохати людину,
Котра не чує зовсім серця свого

                3
Навіщо нас доля з тобою зводила?
Ми в очі дивились, та пристрасть гасили,
Тому не змогли відкрити серця,
Все зруйнувалось, добігло кінця…
Може колись про тебе згадаю,
Час все долає та швидко минає,
Я посміхнуся своїм почуттям.
Бо кожен живе вже окремим життям

                Приспів:
Я ще пам’ятаю, як палко бажала
Як тіло тремтіло від дотику твого
Тільки не можна кохати людину,
Котра не чує зовсім серця свого

(жовтень 2014 рік)