Давай, розмаж мене по цій стіні,
За правду в очі, за ігнор до тіла,
Бувай, ти не потрібна вже мені,
Чому ти серед ночі прилетіла?
Згадала як колись було, кохав,
Царицею підняв до свого трону,
Як ніжністю на злість відповідав,
ПРОБАЧ, ТА ЗАБРУДНИЛА ТИ КОРОНУ!!!
Давно в чорному списку ті роки
Й поверненню назад не підлягають,
Я зрозумів, для тебе завдяки-
Раз зрадивших назад не повертають.
Давай...
© Copyright: Александр Петрович Буяльский, 2014
Свидетельство о публикации №114122910812
Свидетельство о публикации №114122910812
Рецензии