***

Духмяний, свіжий, колосистий
Сніп,
Дощами літніми росистий
Хліб,
Розносить з поля свій солодкий
Дух,
За обрієм вже срібний серп
Затух .
Жевріє зерно в променях
Зорі,
Долоні прагнуть свіжої
Землі,
А тіло п`є із неї силу й
Міць,
Вона найкрепша усіляких
Криць.


Рецензии