У твій сад, мамо, рукою не кину.
Не зійду просто, не знявши чобіт.
Руки змию і чистим є гостем,
Хрест на шиї мені не клопіт.
Розкажу де був, де не лазив,
Де без совісті, а де - і разом.
Як у крові розказував повісті,
І весь світ пеленою - наказом.
Приберу я краплину з очей,
І так бережно пригорну, я твій син.
Руки змию, пройшовши війну,
Ти пробач, мамо, вмру я один.
Мамо, я в кров
© Copyright: Радев Роман, 2014
Свидетельство о публикации №114122604402
Свидетельство о публикации №114122604402
Рецензии