Як тільки на горизонті зарево бою –
Очі не бачать, вуха не чують того.
Наче відбійний молоток з тобою –
Ти тремтиш від того всього.
Ти відступаєш не спробувавши крові,
Ти боїшся в бою свою кров пролить,
Ти боїшся навіть згадки відчуття болю,
Ти боїшся тоді, коли ще нічого не болить!
Кажеш собі, що немає того,
Що бій наснився, – все то міраж,
Ховаєшся в стінах будинку свого,
А невдовзі його беруть на абордаж!
Ти відступав і замкнувся в фортеці –
Стіни пробиті, навкруги іскри вогню.
Ти заблукав в міражу картотеці,
Та замість істини видумав свою.
Ти замість бою весь час відступав,
Ти знав чим закінчиться все.
Але так добре в мареві потопав
Й отримав – програш, саме те.
Ти програв, бо не намагавсь боротись,
Ти програв, бо весь час відступав.
Замість можливості на щось напоротись
Ти в нереальності марева згасав.
Страх
© Copyright: Дро Хэкс, 2014
Свидетельство о публикации №114122405471
Свидетельство о публикации №114122405471
Рецензии