Анна Ахматова - Подражание И. Ф. Анненскому

Анна Андреевна Горенко/ Ахматова (1889-1966 г.)
«Подражание И.Ф. Анненскому» Бессмертная Классика http://www.stihi.ru/2011/10/02/6508 

***

-------------------Перевод с русcкого на украинский язык: Николай Сысойлов

***


==================================== Анна Ахматова «Подражание И.Ф. Анненскому»

==================================== И с тобой, моей первой причудой,
==================================== Я простился. Восток голубел.
==================================== Просто молвила: "Я не забуду".
==================================== Я не сразу поверил тебе.

==================================== Возникают, стираются лица,
==================================== Мил сегодня, а завтра далек.
==================================== Отчего же на этой странице
==================================== Я когда-то загнул уголок?

==================================== И всегда открывается книга
==================================== В том же месте. И странно тогда:
==================================== Всё как будто с последнего мига
==================================== Не прошли безвозвратно года.

==================================== О, сказавший, что сердце из камня,
==================================== Знал наверно: оно из огня...
==================================== Никогда не пойму, ты близка мне
==================================== Или только любила меня.

====================================         <20 февраля 1911>
====================================         © Copyright: Анна Ахматова
====================================         Анна Ахматова. Сочинения в двух томах. Москва, "Цитадель", 1996.


-------------------------------------------------------
Наслідування І.Ф. Анненському
-----------------------------------------------------
(перевод на украинский язык: Николай Сысойлов)

***

І з тобою, божественне чудо,
Попрощався я. Схід голубів.
Просто мовила: "Я не забуду".
Не відразу повірив тобі.

Виникають, стираються лиця,
Милий вчора, а завтра – «хай грець..»..
і чому це на сотій сторінці
Я колись-то загнув папірець?

І завжди відкривається книга
В тому ж місці. Мов пам'ять строки
Зберігає давнішню інтригу,
Хоч минули роки і роки.

О, не вірте, що серце – це грати
Для таємної страсті душі.
Зрозуміти я хо'чу: близька ти
Чи любила мене за вірші.

***
Николай Сысойлов.
24.12.14

С УДАРЕНИЯМИ
-------------------------------------------------------
Наслідування І.Ф. Анненському
-----------------------------------------------------
(перевод на украинский язык: Николай Сысойлов)

***

І з тобо'ю, боже'ственне чу'до,
Попроща'вся я. Схід голубі'в.
Про'сто мо'вила: "Я не забу'ду".
Не відра'зу пові'рив тобі'.

Виника'ють, стира'ються ли'ця,
Ми'лий вчо'ра, а за'втра – «хай грець..»..
і чому' це на со'тій сторі'нці
Я коли'сь-то загну'в папіре'ць?

І завжди' відкрива'ється кни'га
В то'му ж мі'сці. Мов па'м'ять строки'
Зберіга'є давні'шню інтри'гу,
Хоч мину'ли роки' і роки'.

О, не ві'рте, що се'рце – це гра'ти
Для тає'мної стра'сті душі'.
Зрозумі'ти я хо'чу: близька' ти
Чи люби'ла мене' за вірші'.

***
Николай Сысойлов.
24.12.14

Коллаж мой – на основе фото с нэта