Шлях додому

Призахідний малиновий ковток
Зроблю в момент найбільшого сум’яття.
А на світанні вже серед квіток
Буду в молитві сонячній стояти.

Пророщеним зерном впаду в світи
І розпочну – нарешті! - шлях додому.
І стану крізь усе навкруг рости,
«Прощай!» пославши світові старому...


Рецензии