…по між нами дихає час…
у його мовчанні ми –
підвладні змінам, не втратам
допоки ще разом
у поцілунку незлічених слів
на порозі буття
залишаємо пам’ять…
дивне почуття звільнення
із полону жалів про минуле,
і нестале вічне
не заспокійливе,
і не дратуюче більш
хвилююче передчуття –
краю путі…
Любов надає волю думкам
і окриляють нас мрії
у безсонну ніч
літати у часі,
у безкрайніх світах
вільними птахами…
на порозi мрii...
© Copyright: Виктор Сурженко, 2014
Свидетельство о публикации №114122301880
Свидетельство о публикации №114122301880
Рецензии
