Анна Ахматова - А ты теперь тяжелый и унылый

Анна Андреевна Горенко/ Ахматова (1889-1966 г.)
«А ты теперь тяжелый и унылый» Бессмертная Классика http://www.stihi.ru/2012/11/22/1541

***

-------------------Перевод с русcкого на украинский язык: Николай Сысойлов

***

==============================         Анна Ахматова «А ты теперь тяжелый и унылый»

==============================         А ты теперь тяжелый и унылый,
==============================         Отрекшийся от славы и мечты,
==============================         Но для меня непоправимо милый,
==============================         И чем темней, тем трогательней ты.

==============================         Ты пьешь вино, твои нечисты ночи,
==============================         Что наяву, не знаешь, что во сне,
==============================         Но зелены мучительные очи,-
==============================         Покоя, видно, не нашел в вине.

==============================         И сердце только скорой смерти просит,
==============================         Кляня медлительность судьбы.
==============================         Всё чаще ветер западный приносит
==============================         Твои упреки и твои мольбы.

==============================         Но разве я к тебе вернуться смею?
==============================         Под бледным небом родины моей
==============================         Я только петь и вспоминать умею,
==============================         А ты меня и вспоминать не смей.

==============================         Так дни идут, печали умножая.
==============================         Как за тебя мне Господа молить?
==============================         Ты угадал: моя любовь такая,
==============================         Что даже ты не смог ее убить.

==============================         22 мая 1917, Слепнево

==============================         Анна Ахматова. Сочинения в двух томах. Москва, "Цитадель", 1996.
==============================         © Copyright: Анна Ахматова



------------------------------------------------
А ти тепер похмурий і застиглий
(перевод на украинский: Николай Сысойлов)

***

А ти тепер похмурий і застиглий,
Відрікся бо від слави й суєти,
Але для мене непоправно милий,
І чим темніше, тим миліше ти.

Ти п’єш вино, твої нечисті ночі,
Що наяву, не знаєш, що у сні.
Та зелено твої сумують очі,  –
Бо не знайшов відради у вині.

І серце рветься, тільки смерті просить,
Кляне повільність долі та вагань.
Як часто вітер західний приносить
Твої докори і нудьгу благань.

Та повернутися хіба я смію?
Під небом батьківським у сумі вій
Співати тільки й пам’ятати вмію,
А ти про мене й думати не смій.

Так дні ідуть – і сумом час стікає. 
Як Господа за твій молити гріх?
Бо ти вгадав: моя любов така є,
Що вбити навіть ти не зміг.

***
Николай Сысойлов,
22.12.14


С УДАРЕНИЯМИ
------------------------------------------------
А ти тепер похмурий і застиглий
(перевод на украинский: Николай Сысойлов)

***

А ти тепе'р похму'рий і засти'глий,
Відрі'кся бо від сла'ви й суєти',
Але' для ме'не непопра'вно ми'лий,
І чим темні'ше, тим милі'ше ти.

Ти п’є'ш вино', твої' нечи'сті но'чі,
Що наяву', не зна'єш, що у сні.
Та зе'лено твої' суму'ють о'чі,  –
Бо не знайшо'в відра'ди у вині'.

І се'рце рве'ться, ті'льки сме'рті про'сить,
Кляне' пові'льність до'лі та вага'нь.
Як ча'сто ві'тер за'хідний прино'сить
Твої' доко'ри і нудьгу' блага'нь.

Та поверну'тися хіба' я смі'ю?
Під не'бом ба'тьківським у су'мі вій
Співа'ти ті'льки й пам’ята'ти вмі'ю,
А ти про ме'не й ду'мати не смій.

Так дні іду'ть – і су'мом час стіка'є. 
Як Го'спода за твій моли'ти гріх?
Бо ти вгада'в: моя любо'в така' є,
Що вби'ти на'віть ти не зміг.

***
Николай Сысойлов,
22.12.14

Коллаж мой – на основе фото из интернета