думки, вони...
прозорої тиші,
з весняним привітом,
з усмішкою літа,
дощами омиті,
мов осінь прожиті,
за хмари біліші,
сніжинками зшиті
не мають спочину
летять без упину…
щоразу від інших
здіймаються вище,
з’являються в пісні,
у віршах,
у квітах,
в гіркому полині,
у зову небес
журавлиннім…
Свидетельство о публикации №114122202132