Не треба...
Інакше воно зіграє злий жарт і з нами
Перевтілившись у ненажеру-смерть,
Що не залишить на згадку про нас Нічого!..
Плутаючи з невідомістю тиші думки,
Під тягарем Нащо:
В буденних рухах у Нікуди
Ми не осмислюємо Вічного…
Плететься жарт минулого,
В мовчанні потонулих мрій
Де більше нас немає,
Спустошливості тіні
Вовками сумнівів лякають
І псують порозуміння по між нами…
Порожнім поглядом війни –
сьогодні, дихає зневірою прірви…
Свидетельство о публикации №114122102065