Холодна, темна і німа,
Сумує пошепки про себе.
Незадоволена своєю долею
Й життям жорстоким й безжалісним.
Німа душа, німа до віку.
Давно уже шука притулку,
В темноті. де повно небезпеки.
Німа душа, німа і безневинна.
Холодний вітер, холодний світ.
Безжалісні люди, й безжалісний всесвіт.
Блукає і молиться про себе,
До зірок, до місяця.
Не винна душа, оніміла від болю,
Вона кричала, та ніхто не чув.
Вона питала, та ніхто не відповідав.
Вона розмовляла, Та ніхто не слуха.
Холодна й німа,
Завмерла від болю.
Шука притулку та незнайде ніколи.
Немає притулку, в жорстокому світі.
Нiма душа
© Copyright: Ангелина Грицай, 2014
Свидетельство о публикации №114122000152
Свидетельство о публикации №114122000152
Рецензии