Зима снигами замита
Моєї долі сторінки.
Мої останнії літа,
Як той полин, такі ж гірки.
Куди летять мої літа?
Життя пройшло, немовби мить,
І вже ніхто не запита –
Чому серденько так болить.
І, щоб не відчувати біль,
З надією дивлюсь я в даль,
Бо не боюсь я заметілі,
Розвіється моя печаль.
Коли повернеться весна,
І я відчую в серці лет,
Знов зможу щастя я пізнать…
Такий мого життя сюжет.
Свидетельство о публикации №114121904001
Татьяна Турбина 21.02.2016 22:15 Заявить о нарушении
Вера Кириченко 23.02.2016 21:26 Заявить о нарушении