***

   Їхнє ліжко ніколи не було зручним. Проте на іншому Він довго не може заснути. І часто серед ночі тамує подих, щоб краще чути, як Вона дихає уві сні. Зранку Він крадькома кидає погляд на Її руки, на які обіцяв дивитись все життя. А потім увечері чимдуж поспішає додому, де його ніхто не чекає. І навіть, випиваючи з друзями десь попідтинню, Він чітко бачить перед собою Її перед заштореним вікном. Він почав боятись брати до рук гітару, аби ніхто випадково не подумав (чи то не здогадався), що співає лише про Неї. Коли Він вкотре перечитує переписку майже півторарічної давнини, Йому вкотре сниться мед і дівчина, що стрибає в кущі троянд. Інколи Він доводить себе до сказу і після 18.00 йде шукати відчинену аптеку. А знайшовши, п’є аспірин і знову повертається додому, де залишок вечора проводить в роздумах, які шпалери краще підійдуть до цих стін…
   Інколи Вони приміряли якісь маски, але зараз Він стоїть перед Нею в звичайному домашньому халаті, а в Неї вже ціла купа стилістів. І все це та багато іншого Він вперто продовжує називати коханням…