Менi жаль, що мою Батькiвщину,
Продають з молотка, за борги,
Кожен хоче урвати частину,
Бо Iуди - свої ж, вороги,
Бо нiкого не було ще гiдних,
З них узяти до рук булави,
Свiй народ вони мають за бидло,
Риба завжди гниє з голови...
Менi жаль, менi соромно й страшно,
Що бандера - новiтнiй герой,
А я ставлюсь до дiда поважно,
Що в медалях, тепер вiн - ізгой...
Україно,за що стiльки болю,
Стiльки кровi i слiз, i смертей,
Тих людей, що пишались тобою!?
Бо послухалась ти - ViP-гостей!?
Менi жаль, я сумую безмежно,
Що вiддали у рабство тебе...
Тому ти, вже не є - незалежна,
Вiдстояти не зможеш себе,
Ти давно вже, нажаль, не єдина,
В тому мало твоєї вини,
Бо гвалтують тебе, Україно,
Всi свої, i чужi, вже пани....
Менi жаль...
© Copyright: Сергей Лунгул Васильевич, 2014
Свидетельство о публикации №114121810054
Свидетельство о публикации №114121810054
Рецензии