Тропiчний дощ

Тропічний дощ, він має дивну силу,
Я бачу й відчуваю його міць!
Несе в собі він інформацію важливу,
І вмито так багато зверхніх лиць…

Він теплий й водночас такий колючий,
Змиває гнів і біль із душ…
А сморід людства, темний і пекучий…
Він тягнеться за людством, наче вуж.

Це щастя, що я поштовх відчуваю,
Радію кожній краплі із небес!
А смуток і печаль я відкидаю,
Кохання пагонок в мені воскрес..!

Воскресла чиста і легка людина,
Тепер летіти хочу в небеса.
Буде заплетена в косу калина,
Дівоча пристрасть і п’янка роса.

Якщо не бачив ти, яке то справді ДИВО,
Тоді тебе жалітиму у снах…
Обов’язково за життя потрап у зливу,
І оспівай КРАСУ з НЕБЕС в піснях!

Акцент поставлю на дощі тропічнім.
Емоції не передам в простих словах…
Але важливо в побуті практичнім
Відчути міцність крапель на вустах…
Стоїш у зливі, душу відмиваєш,
Від світських плям і суєтних думок.
І знов повільно в серці відчуваєш
Душевний спокій і любов квіток!

Усе живе радіє синій зливі!
І я стою не осторонь, а тут!
Мелодію послухай в переливі…
І прошу, друже, НЕ ЗАХОДЬ у КУТ..!!