Романс із присмаком кави
Ритуал щоденний, ритуал вже звичний,
Ніби і звичайний, але магнетичний;
Приготую каву - намелю зернята,
Наповняє душу веселкове свято.
П'янкий і терпкий аромат,
Гіркий відчую кави смак;
Ковтну лиш чорну рідину
І полишаю твердь земну,
Лечу на крилах ностальгій,
Знов чую, чую голос твій,
Весну згадаю чарівну -
І ніби знову молодий.
З денця філіжанки випари вдихаю:
То - букет із квітів, то - ворота раю;
Радість розільється і наповнить тіло,
А душа напнеться ніби те вітрило.
П'янкий і терпкий аромат,
Гіркий відчую кави смак;
Ковтну лиш чорну рідину
І полишаю твердь земну,
Лечу на крилах ностальгій,
Знов чую, чую голос твій,
Весну згадаю чарівну -
І ніби знову молодий.
27.04.14 р.
Романс с привкусом кофе - укр
© Copyright: Валерий Гузей, 2014
Свидетельство о публикации №114121600534
Свидетельство о публикации №114121600534
Рецензии