У замку Артура
Бачу твій образ у замку Артура,
Що розірвав темний простір століть;
В легкому вбранні тендітна фігура
Залами, сходами ніби летить.
Кличу, повторюю ніжне ім’я,
Чом ти не чуєш, любове моя?
Лиш зупинися, молю тебе я –
Зникла в серпанку, любове моя!
З марева тайни проглянули очі,
У сяйві їх теплім раз-по-раз зринав
Дзвін кришталевий підборів дівочих -
Що стежку чарівну крізь душу проклав.
Кличу, повторюю ніжне ім’я,
Чом ти не чуєш, любове моя?
Лиш зупинися, молю тебе я –
Зникла в серпанку, любове моя!
Час наш з тобою промчав без зупинки,
Може згадаєш мене ти колись?
Поряд пройшли ми, як білі хмаринки,
Ледь доторкнулись, але не злились.
Кличу, повторюю ніжне ім’я,
Чом ти не чуєш, любове моя?
Лиш зупинися, молю тебе я –
Зникла в серпанку, любове моя!
В замке Артура укр
© Copyright: Валерий Гузей, 2014
Свидетельство о публикации №114121600380
Свидетельство о публикации №114121600380
Рецензии