Судьба Украины укр

    Доля України

Ох, Україно, нене, нене!
Як стало, що твої сини
Віддали долю, достеменно,
Свою у лапи Сатани?

Де ж десять заповідей Божих?
Де – Не убий? Де – Не кради?
Всю владу віддали заможним
І потім кажем: «Що ж вони?!»

Лежать простіше на канапі,
Про щастя мріяти у сні,
В той час як аспиди прокляті
Будують в нашій рідній хаті
Країну кривди і брехні.

Та кривда в душі наші лізе,
Щоб брат на брата повести
І словом гострим як залізо
Порвати єдності мости.

Бо поки б’ємось між собою,
Їм красти легше й веселіш.
Ми кричимо: «Вперед! До бою!»,
А в них кишені все повніш.

Нас захопили «крисолови»,
Зрадливих чар сопілкарі:
Одні ведуть нас в Чорне море,
А інші топлять у Дніпрі.

Вони ведуть нас до «єднання»
Від протилежних берегів,
Йдемо під воду без вагання
Із гаслом «Знищим ворогів!»

Ми один одного не чуєм:
Той, хто не з нами, той «фашист»;
Стіну між душами муруєм,
Слова втрачають наші зміст.

Яка мара нас всіх приспала,
Що чорно-білий став весь світ?
На місце правди кривда стала,
А замість честі – пустоцвіт.

Якщо лиш ворога шукаєш –
Знайдеш скоріш його в собі.
Яке зерно ти засіваєш,
Такі й одержиш врожаї.

Та Україна в нас єдина,
Що ж ми рвемо її навпіл?
В душі у кожного провина,
Ми ж бачим іншого в приціл.

В борні за долю України
Вже всі забули про мету;
Ми зупинились на мосту,
А за спиною лиш руїни.

10.02.2014