Отру на Укра на Отравленная Украина

Що з тобою, Україно, коіться пішло?
Гірким димом від резини небо затягло.
Знов залізо на гармати в кузні закіпа,
А до горла біль та горе разом підступа.

Твій народ не вперше руки простяг в кайдани
Та синів своїх калічить у вогні війни.
Та, чи гідно, чи за правду в бій вони ідуть?
Та ч`є ім`я на знаменах верх голів несуть?

Та, чи не ті самі риси мали вороги?
Їх діди брали на списи з лютої жаги.
Мстилися за свою землю, віру та братів,
Щоб не знати їх онукам клятих кайданів.

Та даремно, бачу, кров`ю вмилися діди
Ми готові по Європах бігти хто куди.
І фашистів ми годуєм, і братам ганьба…
То, навіщо, та забута нині боротьба.

Хай вже вороги закляті нам в пани ідуть.
Свої рідні паненята – брешуть та крадуть.
Нема гідності в народі, совісті нема,
Так навіщо рідну землю зневажать дарма.


Рецензии