Ностальгiя

На ностальгію не хворіють діти,
І в юності про неї ще не знають,
Коли з домівки ( ніде правди діти)
В світи широкі легко відлітають.

На крилах молодих літають всюди,
Як журавлі, відірвані від клину,
Екзотика країн, нові цікаві люди,
Зате ні дому, ні пісень, ані родини.

Втікаючи з місцевості, де виріс,
Плекаєш лише юності надії,
Не знаючи, що ностальгії вірус
Сховався вже в душі і нишком діє.

Я знов і знов вертаюся в Карпати,
У рідний край безхмарного дитинства,
Де народився батько, там, де мати
Пізнала вперше радість материнства.

Де сонце зустріча струнка смерека
І кришталево Бистриця співає,
Де звили на даху гніздо лелеки,
Що повернулися з чужого краю.

Де ліс шумить у сивому тумані,
І на весілля всіх склика трембіта,
Де розквітає полонина в синій рані,
А в кожному садку буяють квіти.

Де пам"ятаю кожну стежку в лісі,
Лиш очі я заплющу на хвилину,
Слова згадаю галицької пісні,
Що своєму в Криму співаю сину.

Де однокласники незвично посивілі
(Волосся біле, як сніги Говерли),
Не знаю я, хто правий з них, хто лівий,
Дитяча дружба в нас іще не вмерла.

Де у селі на площі біля школи
Я клала квіти лісові до обеліску,
І боляче так було, що ніколи
Вже не побачу рідних з того списку.

І перед ними соромно буває,
Що нашу мову, рідну від колиски,
Таку співучу, вчити не бажають,
А перевагу віддають англійській.