У деяких відомих казках,
А більше навіть у житті,
Ми чуймо пісні що так вчасно,
Дають нам сили у ночі.
Там серед темряви і смути,
Нам сяє сонце від цих нот.
І той хто чує їх всім нутром,
Той знає ранок вже от-от...
Ми прокидаємось від світла,
Що очі сліпить нам крізь тінь,
І наша віра немов вітер,
Піднялась вище чорних дір.
Ми знаймо темрява минає,
Любов як квітка знов цвіте,
І милі очі знов бажаймо...
Та обіймати знов "своє"...
дают нам силы в ночи...
© Copyright: Владимир Васильцов, 2014
Свидетельство о публикации №114121310489
Свидетельство о публикации №114121310489
Рецензии