ЗаколИсував Ясень на гілках гнучких
І мене, і блакитних птахів,
Щоб не супила брови у кронах густих,
Під тремтливою тінню листків.
У дорогу сон у гойдальці кличе-гука...
Заблукати у мареві – жах.
Степ за обрій - легенький, прозорий - зника…
Мрії-райдуги у вітражах.
Монотонний, колЕсами, речитатив,
Це мій потяг, зелений кордон,
На пероні знайомий «Слав"янки» мотив,
Я встигаю в останній вагон.
Біла смуга… Чи в потязі щастя везу?
Прощавай, все тяжке і сумне -
Я заплющую очі, втрачаю сльозу.
Заколисує ясень мене.
25.07.2014
мой перевод моего стихотворения "Покачай, милый Ясень, на гибких ветвях"...
ЗаколИсував Ясень на гIлках...
© Copyright: Светлана Пузина, 2014
Свидетельство о публикации №114121108251
Свидетельство о публикации №114121108251
Рецензии