Я забуваю вже твоє ім"я,
Твій голос і обличчя...твої руки...
У цьому світі більше НАС нема,
Є - Я і Ти...і гіркота розлуки...
Тихесенько ти йдеш з полону мрій...
Я стала забувать шаленні ночі,
І дотик...й поцілунки... погляд твій...
Я навіть вже забула твої очі...
Я стала забувати наші дні,
Як в голові шуміло, мов з похмілля,
Неначе розум хто забрав мені:
До тебе бігла - наче божевільна...
Я стала забувать наш перший сніг,
Той час, де я знайшла в тобі відраду,
А ти ж - жбурнув, мов камінець, до ніг -
Кохання...ну, а після - підлу зраду...
Я стала забувать слова віршів,
Де вірила, надіялась, кохала...
Тепер не пригадаю навіть слів,
Що не рукою - серцем я писала...
Однак я місця не надам журбі:
Все - забуваю...Як те може бути?
Забути б ще...й пробачити б тобі
Ту зраду...що НЕСИЛА я забути...
Я стала забувати...
© Copyright: Наталья Кислощук, 2014
Свидетельство о публикации №114121107939
Свидетельство о публикации №114121107939
Рецензии
Наташа, вірш мені сподобався. Але я хочу пожартувати.
Ти не ображайся.
Ну от, уже сама зізналась ти,
Що стала дещо раптом забувати.
А зможеш до моїх літ дорости -
Забудеш де ховала ключ від хати.
З глибокою до тебе повагою. А.Ш.
Александр Васильевич Шилов 20.12.2014 22:58 • Заявить о нарушении
Ти не ображайся.
Ну от, уже сама зізналась ти,
Що стала дещо раптом забувати.
А зможеш до моїх літ дорости -
Забудеш де ховала ключ від хати.
З глибокою до тебе повагою. А.Ш.
Александр Васильевич Шилов 20.12.2014 22:58 • Заявить о нарушении
Ха-ха-ха...розсмішив...
У ВІДПОВІДЬ:
Якщо - все ж - доживу до твоїх літ,
То...щоб ключі від хати не шукати -
Повішу їх я на сталевий дріт
І покидати я не стану хати...
З ПОСМІШКОЮ І ТЕПЛОМ ДО ТЕБЕ!!!
Наталья Кислощук 21.12.2014 00:03 Заявить о нарушении
У ВІДПОВІДЬ:
Якщо - все ж - доживу до твоїх літ,
То...щоб ключі від хати не шукати -
Повішу їх я на сталевий дріт
І покидати я не стану хати...
З ПОСМІШКОЮ І ТЕПЛОМ ДО ТЕБЕ!!!
Наталья Кислощук 21.12.2014 00:03 Заявить о нарушении