***

Які щасливі діти християн,
Батьки у них спасінням пламеніють.
Немає в них гріховності полян,
І серце Божим Словом гріють.

Нажаль не дав мені цьог Господь,
Ні матір, ані батько не спасенні.
Диявол часто хоче в серце уколоть,
Що є в сім"ї ще душі тлені.

Які щасливі діти християн,
Що бачать кожен день в молитві
Своїх батьків, в них не росте бур"ян,
Із злом диявола вони у битві.

Найбільше горе юності моєї -
Батьки невіруючі в хаті.
І мало світла з свічки однієї
Й не часто в нас думки крилаті.

Я прошу Бога кожен день,
Щоб милість Він явив Свою.
Щоб не було у родичів забвень.
Я Бога кожен день молю.

Напевно мало маю я нужди,
Хоча сльозима я щодня вмиваюсь.
І хочу вірити і пламеніти я завжди.
Я жити з Богом намагаюсь.

Ти знаєш Боже біль моей душі,
Ти бачиш все, що тяготить життя.
Зніми із них гріховності плащі,
Щоб впали у молитву каяття.

Я знаю, Боже, що не ідеальний,
Що часто я засмучую Тебе.
Нехай ще один із днів страждальних
Суцвіттям Божим проросте.

Щоб я побачив матір у молитві,
Щоб батько каявся в гріхах.
Щоб не були у суєтній гонитві,
Щоб зміст побачили у цих строфах.

Які щасливі діти християн,
Цінуйте кожен день спасенний.
Напевне декілька небесних городян
Розвіють день з життя буденний.

Ці городяни - то батьки мої,
Які приймуть до серця Іісуса.
Великі і чудесні всі діла Твої,
Тому й сьогодні я молюся...