***
Дивуюсь сама, як я ось такого знайшла, захотіла.
Але лиш промовить хтось твоє ім'я,
Здригнеться душа моя, а не тіло.
Ми різні с тобою,
До мозку кісток .
Я наче в полоні розбитої мрії.
І більше немає печальних думок,
А тільки останні любовні події.
Ми наче здуріли,
С тобою разом, я б падала в небо й чекала розради.
Але ж нам не можна, дурний ваш закон.
І чую від тебе лиш дружні поради.
Ми різні навіки,
І колір очей, твій небо покаже, а мій прірву, бездну.
Та я зачекалась простеньких речей,
А ти все чекаєш кохання небесне.
14.04.13 г.
Свидетельство о публикации №114121103528