Пам'ять.
Ковдру ромашкову
Вітер колихає,
Ніжну та чудову
В обіймах ласкає.
Наче вишивана
Сонечком сорочка,
Неба біла манна
Навкруги віночка.
Дзоти між полями,
Маки червоніють,
Йшли бійці з боями
Визволяти Київ...
Зірки мирно сяють,
Вартові-берізки
Тут охороняють
Спокій вічний близьких...
Життя відновилось
Цвітом на порозі,
Солдати втомились
Від Буття в тривозі...
Сердце відчуває
З пам'яттю розмову,
Вітер обіймає
Ковдру ромашкову.
Автор Геннадій Сівак.
9 травня 2002 року.
Пам ять
© Copyright: Геннадий Сивак, 2014
Свидетельство о публикации №114121002122
Свидетельство о публикации №114121002122
Рецензии
А можно весь год мне, на память сюда?! Спасибо, мои хорошие!
Дянькую что ли? А ещё помнится, хвылин!!!
Парамонова Вера 10.03.2015 16:33 Заявить о нарушении
Дянькую что ли? А ещё помнится, хвылин!!!
Парамонова Вера 10.03.2015 16:33 Заявить о нарушении
На это произведение написано 6 рецензий, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.