1.
Нині хочеться розірвати вУсмерть
Першого, хто кинеться жаліти.
Най кружляє навколо круговерть
Споминів, що мають лиш дотліти.
Най кидає мене лихоманка зрад,
Та брехні лукаві лихоцвіти.
Най повірю у примару-маскарад -
Почуття мої стануть тьмяніти.
Приспів:
Та не вдовзі щастя випите до дна
Напевне пролється дощами.
І твоя печаль брехлива та брудна
Ледь затріпоче згарищами.
Невдовзі мрії далекі і п'янкі,
Нарешті й раптово здійсняться,
Залунають звуки пекучі і дзінкі,
І двері до щастя відчиняться.
2.
Нині догоряють мої барви
У каміні, де тліють спогади
Застить очі диму кіптяви
Та тьмяніють наші зорЕпади.
Приспів.
3.
За відлунням настане світанок,
Сонце вийде - відійде смуток.
І печаль торішня наостанок,
Шлейф розвіє по собі перламутром...
Приспів.
09.12.2014 р.
Мечта сбывается!
© Copyright: Валентина Подгурская, 2014
Свидетельство о публикации №114121001262
Свидетельство о публикации №114121001262
Рецензии