із глини зсередини випалюється тільки сніг
я б ковтав її щоранку, якби лише міг
я б любив її щоночі, як в останній раз
із куряви ззовні вималюється чорний джаз
через спогади у книжках формується цей світ
ти б ходила у віршах, зустрічати зеніт
ти б літала уві сні зі зграям фей
словами на дошках кричить Морфей
сажею у серці сліди наших ніг
острів навколо горів, а зараз застиг
небо всередині безмовно щемить
гаснуть сирени, зима болить
bolut
© Copyright: Виктор Берллин, 2014
Свидетельство о публикации №114121010571
Свидетельство о публикации №114121010571
Рецензии