Люблю...
і залишусь навіки – однолюб…
– Та не цілунок то, лиш дотик губ!
(В печалі втіха: тільки ти жадана!)
Відвертістю, чуттям в мені сія
та зустріч і той блиск очей жагучих…
Одна-єдина моє серце мучиш!
Гукаю в небо: «Ти моя, моя!..»
і – припадаю подумки до губ,
хоча давно тебе вже я не бачу!
Безслізно, тремтячи душею, плачу,
що залишивсь навіки однолюб…
В мені жага до тебе не зів’яне.
То де ж ти є? Із ким – кохання п’яне?
Свидетельство о публикации №114120907249
(дуже вдячний Вам, пані Валентино, за ці читання
Леонид Клёсов 18.12.2014 06:44 Заявить о нарушении