Готель бажання

В однім лиш подиху
твоїм леліє пристарсть.
Повірять очі пострілам
чи в логіку, чи в більшість,
    та серце здавить всеодно капкан.

Чи варто шанси твої оцінити?
Я не хотів зректись бажання.
І в небо марно голосити
в надії, в розпачі, немов востаннє
    пригубиш солоду златую чашу.

Послухай лиш як ти співаєш -
В мене серденько калиніє.
Клекоче, в ніжності згорає,
і трохи, капельку олії -
      спалахне зірка наднова.

Колись можливо ти летіла
у небі ластівкою ввись.
У сонця теплоти молила
для колосків пшениці ти колись,
     і досі пісня та лунає.

І голос сточений у вереск
проб'ється ехом за горизонт
під час кохання у готелі,
де самотній номер лиш на двох
       чекає хтиві і доступні ночі.

І я волію, прагну поселити
назавжди в серці погляд твій,
По-хамськи тіло захопити,
кігтями вп'ятись до крові.
     Горлань же дзвінко, стогоном залийся.

Ефір кипить, ряснієш золота,
свистить повітря аж вуха закладає.
В обох болить весни жадоба,
обох цікавість таїни гукає,
     манить плодами збочених фантазій.

В устах твоїх залилось кармазином
тепло і б'є фонтаном, променить.
Вдиха душею у ніжністі розхристаній
задуху зомлів я втративши на мить
        життя і смерті розуміння.

Вростає в подушку розпатране волосся,
бешкетно грається почувши волю.
Тіла блаженству разом піддалися
від запаху інтиму, напившись алкоголю
     за межі хочеться, в п'янкі простори.

Заглянув місяць у вікно
з підозрою що хтось не спить.
Зім'ята... З потом білизна...
На ній дві постаті втомлено сопуть.
        Готель чекає наступну ніч...