Така біда в нас, Україно-ненько!
Брати вже б’ються, мов чужії,
Ще й “жару підсипають” чималенько
“Добродії” з Америки й Росії.
Коли зчинилась сварка вдома,
То третій – лишній, всім відомо.
А нашу землю риють танки із Росії…
Чи думають, що таким чином мир посіють?
Вже в домі нашому чужії кулі свищуть,
І розбудовуються наші кладовища…
Чому так сталося? Де правда в світі?
Чим завинили наші діти?
Їм би майбутнє будувати,
Дітей ростить, коханих цілувати…
А натомість війна і кров рікою…
Ні в день, ні в ніч немає матерям покою…
О, Господи! Почуй той материнський плач!
Прислухайся, як стогне Україна!
Знайди його, хто той палач?
І покарай за всі його провини!
03.12.2014г.
Моя батькiвщина
© Copyright: Лилия Ермоленко, 2014
Свидетельство о публикации №114120806751
Свидетельство о публикации №114120806751
Рецензии
Хорошие, глубокие стихи. Плачу вместе с Украиной.
С теплом, участник 1-й чеченской - M.V.
Владимир Мацко 07.03.2017 13:12 • Заявить о нарушении
С теплом, участник 1-й чеченской - M.V.
Владимир Мацко 07.03.2017 13:12 • Заявить о нарушении
Володя, благодарю за понимание.Вдохновения, добра, достижения желаемого!
Лилия Ермоленко 20.03.2017 01:57 Заявить о нарушении
Лилия Ермоленко 20.03.2017 01:57 Заявить о нарушении
На это произведение написаны 3 рецензии, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.