Розмова

Якось, у вечір один, розмовляли батько і син.
Тим часом нічка плила, а розмова ішла.
Батько до сина озвавсь: « Ти ніч коли небудь боявсь?»
На що відповів йому син: «Було на те кілька причин»
« - Що за причини такі?»
«- Тату, причини лихі.
Жахливий мені снився сон – постріли лиш в унісон,
Як два народи-брати таємну війну розвели.
Усюди розбрат і чвар, свариться «БЮТ» і «Удар»
З посту зник президент, країна нищиться вщент.
А все почалося з того, що Вкраїну в ЄС понесло,
Мільярди стали нічим, повітрям безвагим легким.
В порожнечу летіли брудну гроші дарма на вітру.
Народ боротися став, розруха пішла і розвал,
Ти часом злі вороги скористались станом лихим,
Росія сягнула на Крим, військам дала волю своїм.
Путін! Злий окупант! Загарбник! Ірод! Тиран!
Мільярдна волає юрба: «Кати зароблять кнута!»
Ворогам дісталось сповна – Небесна Сотня у землю злягла...
Відважні, юні сини Україні себе віддали...
Не бачивши толком життя, щоб Батьківщина жила»
Як тільки закінчив малий, батько мовив:
«Спи, любий мій! Кошмари не треба тобі,
поринь у чари нічні...»
Уклав батечко сина, а терпіти йому вже несила,
На очах його сльози застигли...
Ізгадав старий лет куль в унісон...
Бо усе, що наснилось, НЕ СОН.