Моя душа то є брудна ганчірка,
Яку я творчістю,нажаль брудню...
Слова і літери,якими плюнуть гидко,
І та агонія,яку я так люблю!
Болять нестерпно віршики і проза,
Але лиш в той момент коли я їх пишу...
А потім враз від больового шоку,
Я рештки свого глузду розгублю...
Я відриваю літери від себе,
І творчу кровотечу не спинить...
Коли вже просить,навіть сиве небо,
Бо бачить прірва,як мені болить...
Але навчився я від болю речень,
Отримувати задоволення своє...
Одне із тих,що невимовно круто,
Бо добре знаєш,що цей стан мине.
Ось знову я народжую думками,
Те що не матиме побачить світ.
Мабуть то впринципі нормально,
Коли ти сам є творчий мазохіст...
28.10.14 р.
Творчий Мазохiст
© Copyright: Мышко Бескровный, 2014
Свидетельство о публикации №114120703083
Свидетельство о публикации №114120703083
Рецензии