Димчо Дебелянов. Народженi в притузi...

Димчо Дебелянов
Народжені в притузі...


Переклад з болгарської — Любові Цай


Народжені в притузі, мруть
надії наші й уповання —
о, дні, де наш збігає путь,
в жаскій гонитві невблаганні?

Душа вогню уже не зна,
стою над прірвою безсило,
о, як навкруг цвіте весна
і лине пісня яснокрила!

Бентежить душу скорб сумна —
то плачуть янголи нетлінні,
о, як вирує тут весна,
її потоки білопінні!

Народжені в притузі, мруть
надії наші й уповання —
о, дні, де ваш збігає путь,
в жаскій гонитві невблаганні?

***

Оригинал:

Димчо Дебелянов
В тъги родени


В тъги родени, тъжни мрат
и упования, и вяра —
о, дни, де свършва наший път,
де тъй в безумна изпревара?

В душа ми пламък не оста,
над бездна пак стоя надвесен,
а как бе дивна пролетта,
как светла — пролетната песен!

В душа ми споменът ридай —
о, плач на ангелите пленни,
а как бе дивен китний май
с потока негов бистропенни!

В тъги родени, тъжно мрат
и упования и вяра —
о, дни, де свършва ваший път,
де тъй в безумна изпревара?