Осінній сум на землю опустився,
Дерева тихо скинули листву,
Та клаптик літа в серці залишився, -
Ним надихаюсь, мрію і живу.
Вже журавлі у вирій відлетіли,
На крилах своїх понесли тепло,
Слізьми прощання землю рідну вмили
І суму запустили джерело.
Шукаю в мокрім і промерзлім світі
Ту половинку, що пашить теплом
Назбираним в п’янкім спекотнім літі,
Щоб поборотися з холодним злом.
Щоб суму розірвати метастази,
В любові розчинити береги
І відповісти на усі прокази
Вже зовсім недалекої зими!
20.11.2014 р.
Осiннiй сум
© Copyright: Мыкола Ковальчук, 2014
Свидетельство о публикации №114120506900
Свидетельство о публикации №114120506900
Рецензии
Чудовий вірш!
У рядочках так гарно вплетені образи за допомогою ємних метафор.
***
"Та клаптик літа в серці залишився, -
Ним надихаюсь, мрію і живу." - життєдайна сила літа хай Вам надає наснаги.
***
Щиро зичу Вам, Миколо, добра, миру та злагоди кожного дня.
З повагою, Надія.
Надежда Рубинская 26.03.2016 16:24 • Заявить о нарушении
У рядочках так гарно вплетені образи за допомогою ємних метафор.
***
"Та клаптик літа в серці залишився, -
Ним надихаюсь, мрію і живу." - життєдайна сила літа хай Вам надає наснаги.
***
Щиро зичу Вам, Миколо, добра, миру та злагоди кожного дня.
З повагою, Надія.
Надежда Рубинская 26.03.2016 16:24 • Заявить о нарушении
Дякую, Надія за приємні слова. Добра і щедрості душі Вам на довгі роки!
Мыкола Ковальчук 24.04.2016 22:41 Заявить о нарушении
Мыкола Ковальчук 24.04.2016 22:41 Заявить о нарушении