Улюблена справа - точити ляси з котами
Гучне муркотіння впивається прямо у вуха.
Триматись за обрій руками роками,
І стати одвічним рухом.
Зітхати під зливу, зникати в вагоні метро,
Що швидко біжить крізь туман,
А там за вікном нестримний Дніпро,
Шалений, немов океан.
Затримати подих і погляд десь там,
Де сонце червоне встає.
Повірити в святість можливих оман,
І долю прийняти такою як є.
Здійняти пожежу в холодних очах,
Згасити ненависть, і стримати страх.
Знаходити щастя у звичних речах,
В обіймах і ніжних руках.
Свидетельство о публикации №114120400708