Заплакав тихо липневий вечір:
Омив сльозами вишневий сад.
Цей сум, сьогодні, такий доречний,
Такий доречний мінорний лад.
Повсюду люди та парасолі.
Здається, світ поспіша кудись,
А десь лунає стара віола,
Неначе просить цей світ: "Спинись!"
Спинись на хвилю, послухай літо.
Куди спішити в такі часи?
Навчись дощам, у журбі, радіти.
В дощах життєві звучать баси...
Дощі дарують жадану свіжість.
В дощах - приємний мінорний лад.
Це шле нам небо Господню милість.
Нехай нап'ється вишневий сад..."
Заплакав тихо липневий веч р...
© Copyright: Елена Эшвович, 2014
Свидетельство о публикации №114120405132
Свидетельство о публикации №114120405132
Рецензии
На это произведение написаны 3 рецензии, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.