А море кип’ятиться і бушує,
В ці сірі непривітні і холодні дні,
Все берег хвилями високими штурмує
І лють неміряну розбовтує в піні.
Настирний вітер до кісток проймає.
Надсадно гримотить невтомливий прибій,
Та павутиною любов серця єднає
І піднімається в крові адреналін.
Озоном переповнене повітря,
Від кисню захмеліла раптом голова,
Та лиш в теплих обіймах затихає вітер
І не потрібними стають слова…
20.11.2014 р.
***
© Copyright: Мыкола Ковальчук, 2014
Свидетельство о публикации №114120402835
Свидетельство о публикации №114120402835
Рецензии
Я його твори зустрічала на сайті "Украинский портал поэзии".
Наталья Сытник 06.12.2014 15:20 Заявить о нарушении
Наталья Сытник 06.12.2014 15:20 Заявить о нарушении
Дякую. Подивлюся. Я подумав, що його вже немає у живих.
Мыкола Ковальчук 06.12.2014 18:32 Заявить о нарушении
Мыкола Ковальчук 06.12.2014 18:32 Заявить о нарушении