Перехiд
Коли прозора ґрань
Всесвіту тутешнього відблисне
Неможливим -
Що тут сподівань?
Диво!
Але ж ти проходиш
крізь оте
Неможливе
Впевнено й байдуже -
Що ти бачив,
кедь я бачив те,
Друже?
Світ очей
Зорить собі самИй,
сАмий...
На плече -
Долоня...
Боже ж мій!
Мамо.
картинка http://blog.i.ua/community/1952/568852/
Свидетельство о публикации №114120411461