Чого тобі ще? Забирай свої перемоги!
Я тебе не корю, все це звично і просто.
Ми не маємо змоги, зовсім не маємо змоги
Бути тими, хто підлягає вимогам ГОСТУ.
Наша мова складна, наші жести різкі.
Наша лють пролягає крізь гирла утоми.
Ми з тобой не такі, геть не такі,
Хто спокійно собі чекає удома.
Не тавровані ми і не впіймані словом,
Що стоїть немов гул у містах крижаних.
Наша мова складна, нам не личать окови,
Які стали давно зброєй "нових".
Чого тоб ще? Забирай сво перемоги!
© Copyright: Наталия Саранчук, 2014
Свидетельство о публикации №114120303388
Свидетельство о публикации №114120303388
Рецензии