Неначе крук пантруэ

Вже дзвони б'ють на сполох
I стугонить земля,
Лютує знову ворог
I навкруги кружля.

Неначе крук пантрує
За жертвою своєю
I бреше,i шельмує,
I загляда в оселю.

Злiтайтесь,пташенята,
До рiдного обiйстя
На вас чекає мати
Тож приiздiть,на милiсть.

Не дайте заклювати,
Серденька у матусi.
Не дайте сплюндрувати
І жити у нарузі.

На вас має надію,
Матуся-трудівниця
І жити вільно мріє,
Не бранкою в темниці!


Рецензии