Зимняя колыбельная. Из Олены Ра...

О Л Е Н А  Р А
ЗИМОВА  КОЛИСАНКА (http://www.stihi.ru/2014/11/28/5855)

*********************************************************


завірюха пролетіла,
все зробила чистим, білим,
    прибирала спозаранку
    так дбайливо в дивнім танку –
свіжим та пухким серпанком
виглядає двір за ґанком,
    наспівала колисанку
    для земельки наостанку:
спи спокійно, дбати мушу
про твою щасливу душу,
    обороню, охороню,
    снігом вкрию груди, скроні –
хай вітри не сушать злії
землю й хліборобів мрії...
     я дивлюсь на твої вії,
     в сніжних зірочках тремтливих:
     ти ж був щойно чорнобривий,
     мій веселий та грайливий!
     очі сяйвом, чарівнії,–
     справжнє щастя – ти і я,
     у любові поєднання,
     щасне творимо буття
     в кожній хвилі сьогодення
     разом – зараз – небуденне
   

---------------------------------------


метель-вьюга пролетела,
сделав всё чистейше-белым,
прибиралась спозаранку
так любовно в дивной танка -
свежей и пушистой дымкой
затянув крыльцо, тропинку,
и земле наобещала
в колыбельной на прощанье:
спи спокойно, не нарушу
я твою большую душу,
и щитом, и обороной
стану... грудь, виски укрою -
пусть не сушат ветры злые
пахарей мечты златые...
все твоих ресничек чащи -
в снежных звёздочках дрожащих :
а ведь кто-то чернобровым
был, игривым и весёлым!
глаз сиянье, чары сна -
вправду счастье - ты и я,
сочетались мы любовью
на страничках бытия,
в каждой клеточке сегодня
вместе - рядом - навсегда